ЗА 5 ДНІВ ДО МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ: ПІДСУМКИ, ВРАЖЕННЯ ВІД ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ

Добігають  кінця виборчі перегони. І хоч  в останні дні можливі всілякі несподіванки, вже сьогодні загальну характеристику цієї кампанії можна робити цілком сміливо.

Першою і найяскравішою ознакою місцевих виборів 2015 в Кіровограді  є надзвичайно великі бюджети на агітацію. Засилля зовнішньої реклами, агітаційні намети чи не в кожному дворі, газети, листівки календарі і кольорові брошури – все виконано на дорогому папері з якісним дизайном, всього багато.

Своєрідним ноу-хау цих виборів стало використання «агітаційних роздягалок» – подібна до намету конструкція з усіх боків завішена рекламою відповідної партії і кандидата. Такі мобільні агітки в середмісті привертають увагу своєю незвичністю, до того ж ними щедро можна було удобрити кожен двір. Не новий, але цьогоріч в рази інтенсивніше застосований прийом з агітаційними розтяжками на балконах і вікнах житлових квартир, покликаний був захопити увагу виборця, тоді коли він вже на це не очікував . Таким чином, в кожен момент часу переміщаючись містом кіровоградці мусили бачити обличчя, прізвища і гасла кандидатів в депутати і мери. Крім того,  долучені до агітації на повну потужність були радіо і телебачення, а також інтернет і соціальні мережі. Кандидати проплатили рекламні банери  не лише на кіровоградських новинних сайтах , а навіть і контекстну рекламу пошуковиків. І звісно ж ніхто з кандидатів не знехтував «джинсою» в  місцевих ЗМІ.

Беззаперечним лідером по кількості і різноманіттю агітації можна назвати одного з фаворитів мерських перегонів – Андрія Райковича (партія «Солідарність»БПП).  Його прізвище і обличчя переслідує вас на кожному кроці. Такий натиск пояснюється тим, що він пізніше від інших вступив у виборчі перегони і тому мусив наздоганяти лідерів. Що йому загалом вдалося. Він вже потіснив Артема Стрижакова (ексрегіонал, безпартійний), якому експерти раніше пророкували срібло і наступає на п’яти або й вже випереджає Андрія Табалова (партія «Наш край»), якому пророкували легку перемогу і гарантоване мерське крісло. Два останніх, тим не менш, зовсім не бажають здавати так легко позицій, а тому їх присутність в інформаційному і зоровому полі Кіровограда теж досить інтенсивна.  Серед кандидатів, які відстають від лідерів електоральних уподобань, згідно результатів соцопитувань, але теж досить активно намагаються запам’ятатись і сподобатись кіровоградцям  – Рафаель Санасарян (РПЛ) і Сергій Михальонок (ПП «Громадський рух «Народний контроль»)  –  їх реклами теж помітно багато.

В цьому контексті дивною може видатись стратегія Опозиційного Блоку, який на бордах і в іншій агітпродукції більш активно рекламує своїх кандидатів у депутати, ніж на пост міського голови. Експерти стверджують, що це не випадково і таким чином Оппоблок виражає підтримку більш прохідному кандидату А.Стрижакову, який демонстративно відмежовується від своїх колег з колишньої Партії Регіонів, але по факту зберігає  з ними тісний зв’язок.

 

Вразити і переконати голосувати за себе кандидати на цих виборах намагались не лише на словах. Хоча в самому ході виборчої кампанії, випадків роздачі продуктових наборів чи прямого підкупу грошима, не було зафіксовано, порушення, які закон трактує так само як підкуп були. Це і фарбування під’їздів, і ремонт доріжок і подвір’їв, і дитячі майданчики, і безкоштовні дитячі свята з солодкими пригощаннями і кульками.

Тобто з хліба акцент уваги перемістився більше на видовища. А тут уже  різні партії обрали кардинально різні підходи.  Президентська партія «Солідарність» працювала по дворово з дитячими розвагами і ремонтами, а партії «Укроп»  і «Наш край» обрали тактику вразити  одразу всіх великими гучними концертами зіркових рок-гуртів. Так, два вечори підряд центральна площа міста збирала до 5 тисяч осіб, які поміж улюбленою музикою повинні були вловити меседж про те, за кого варто голосувати на виборах.

Така позірна розкіш виборчої кампанії, ярмарок марнославства і атракціон небаченої щедрості хоч і серйозно дисонували з тим режимом економії і мобілізації всіх ресурсів, яким місто жило останні два роки не скидаючи темпу волонтерської допомоги війську, при цьому намагаючись адаптуватись до втрати 2/3 своїх доходів внаслідок падіння національної валюти,але все ж була сприйнята електоратом швидше позитивно. Про, що свідчать рейтинги уподобань виборців напередодні дня голосування. Можливо – це ознака втоми від війни і кризи і людям захотілось нарешті свята і безтурботності, а  можливо це  тривожна ознака розчарування і зневіри в демократії, яка є наслідком недостатньо швидких змін в країні, на які люди сподівались після Революції Гідності.

Даа публікація здійснюється в рамках просвітницької кампанії  ”Не продай своє  місто за гречку”, яку  проводить ГО “Територія успіху” за сприяння Фонду підтримки демократії Посольства США .

Погляди авторів  не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду СШАSupportedbytheDemocracyGrantsProgramofthe U.S. EmbassyinUkraine. Theviewsoftheauthorsdonotnecessarilyreflecttheofficialpositionofthe U.S. Government.”

No comments (Add your own)

Add a New Comment


code
 

Comment Guidelines: No HTML is allowed. Off-topic or inappropriate comments will be edited or deleted. Thanks.