ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ ДОСТУПНІ. ДЛЯ КОГО?

Проблема захисту персональних даних для України це новий виклик на шляху до побудови правової держави та інтеграції в європейську спільноту.  Вже майже 3 роки пройшло з моменту набрання  чинності ЗУ «Про захист персональних даних»., який був прийнятий задля імплементації норм європейської Конвенції «Про захист осіб у зв’язку з  автоматизованою обробкою персональних даних» в українське законодавство та мав  би сприяти захисту персональних даних пересічних громадян України, чиї дані обробляються в той чи інший спосіб, боронити їх приватність від незаконного втручання з боку владних та приватних структур. 

 Як показало нещодавно проведене ГО «Територія успіху» соціологічне дослідження, 80 %  громадян переконані в тому, що потрібно захищати від держави свої персональні дані, при чому більшість з опитаних  зазначило, що захищати потрібно практично всі дані. Це говорить про низький рівень довіри до держави та про те, що громадяни не вірять в спроможність держави організувати ефективний захист їх даних від сторонніх втручань. Як показало пілотне дослідження, проведене ГО «Територія успіху» в 2013 році, всі побоювання об’єктивні і держава фактично не спроможна до ефективного захисту персональних даних . Основною причиною  такої ситуації є формальних підхід до цих процесів.

Сьогодні органи влади, приватні структури не готові визнати за особою права розпоряджатись своїми власними персональними даними. На порушення вимог цілого ряду міжнародних конвенції, українського законодавства в Україні не створено процедуру ознайомлення особи із тим, яку інформацію про неї збирає, зберігає та обробляє держава (мова не йде про втручання в оперативно – розшукову діяльність та інше). На основі зібраної інформації про особу формуються державні реєстри, за кошти між іншим платників податків. Потім в особа має сплачувати кошти за отримання всіляких витягів, виписок , довідок  з інформацією про себе.

Тож виникає колізія між бажанням держави заробити кошти на надані  адміністративних послуг  (надання виписок, витягів, довідок з різних державних реєстрів) та правом людини отримати інформацію , яка стосується її особисто безкоштовно.

Не зважаючи на те, що закону вже 3 роки, в питанях захисту персональних даних нічого не змінилось.

Персональні дані, як передавались третім особам без згоди осіб, що є суб’єктом тих даних, наприклад  дані реєстру виборців давно гуляють по штабам політичних партій.

Галузеві та відомчі нормативно – правові акти прийняті в розвиток ЗУ «Про захист персональних даних»  є декларативними, вони прийняті «для галочки» , вони навіть віддалено не нагадують інструкції  бо не містять жодної конкретної норми..

Питання захисту персональних даних в системі охорони здоров’я стоїть дуже гостро. Дані про стан здоров’я, діагнози є вразливими даними і потребують додаткового захисту.  А що відбувається у нас? Картки знаходяться в реєстратурі, доступ до цих документів може мати кожен працівник реєстратури та поліклініки, а тепер вони ще й знаходяться в 2 примірниках, бо то є амбулаторія, а то є поліклініка. Хоча знаходяться в одному приміщені. При цьому пацієнтам відмовляють у можливості ознайомитись із записами в власних картках, прикриваючись медичною таємницею.

Дільничний інспектор міліції збирає інформацію до паспорту дільниці про кожного з нас: де ми живемо, де працюємо/ вчимось, чи маємо транспортний засіб, зброю, якій маємо стан здоров’я, якій ведемо спосіб життя. Тож про нас знають все.

Держава не розуміє, що в демократичному суспільстві повинен діяти принцип « вся інформація про державу повинна бути відкритою, за рідким виключенням, а вся інформація про особу має бути закритою за рідким виключенням»

Саме тому, громадська організація «Територія успіху»  і вирішила продовжувати розпочату в 2013 році роботу по створенню в Україні умов в яких дотримувався цей принцип.

No comments (Add your own)

Add a New Comment


code
 

Comment Guidelines: No HTML is allowed. Off-topic or inappropriate comments will be edited or deleted. Thanks.