ДОВГА ДОРОГА ДОДОМУ, ЯК КІРОВОГРАДЦІ СУДЯТЬСЯ ЗА ПРОХІД НА ПОДВІР’Я БУДИНКУ?


Якщо на місці проходу до вашого приватного будинку раптом з’явилася огорожа, то задля повернення можливості нормально потрапляти додому вам доведеться добряче побігати по судам та чиновницьким кабінетам. Яскраве тому підтвердження – справа родини Ткаченків з Кіровограда, які через дії мешканців сусіднього будинку, що незаконно приватизували землі загального користування, залишилися без входу до свого помешкання. Протягом 9-річної судової тяганини вони зібрали чималий перелік офіційних документів та судових рішень. Однак, віз у вигляді огорожі замість проходу, – й нині там.

Йдеться про загороджений вхід до будинку родини Ткаченків під номером 32а, що по вул. Криничуватій. Він проходить уздовж будинку, який знаходиться за тією ж вулицею, але під номером 34 (раніше 32). То був єдиний вихід із двору сім`ї Ткаченків до 1994 року. Потім сталася пожежа, через яку виникла потреба розширити проїзд між будинками. Саме тоді з`явився вже другий вхід у двір Ткаченків з провулка Запорізького, що знаходиться нижче.
Користуючись нагодою, сусіди Мироненки у 2006 році потайки приватизували землю загального користування, на якій завжди був перший і єдиний нормальний прохід до сусіднього подвір’я. Утім не поспішали його перегороджувати аж до 2011 року. Після того, як на його місці виріс сусідський паркан, родина Ткаченків ось уже четвертий рік поспіль змушена, користуючись другим входом, діставатися до свого помешкання манівцями.
На додаток, їхній будинок через те, що вихід на вулицю Криничувату 32а перегородили сусіди, залишився без юридичної адреси. Змінювати її за порадою представників міської ради вони не бажають і прагнуть встановити справедливість. «Бо ж ми не можемо не те, що нормально додому ходити, а й навіть до себе викликати швидку. У нас, виходить, що відсутня адреса, – жаліється Марія Ткаченко. – Добре, що хоч інші сусіди кажуть, щоб викликали за їхнім місцем проживання, але провулок Запорізький лікарі дуже довго шукають. Тому у нас не було іншого виходу, крім оскарження у суді дій сусідів, що перекрили нам без нашої згоди прохід парканом».
Такі твердження родини Ткаченків підтвердили апеляційні судді. Адже в ході судового розгляду з’ясувалося, що дозволи на приватизацію родиною Мироненків вузької ділянки землі загального користування були видані із помилками та з підробленими підписами. Однак, легше позивачам від того не стало. Адже відновлювати прохід навіть за наявності рішення про незаконно здійснену родиною Мироненків приватизацію ніхто не збирається. Тому родині Ткаченків довелося знову звернутися до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні землею загального користування.
Фактично він мав би бути одразу ж задоволений суддею, яка знає про існування чинних рішень суду про незаконність приватизації та відповіді з Кіровоградської міської адміністрації про те, що спірна територія і справді відноситься до земель загального користування, тому не підлягає приватизації. Проте, суддя Ленінського районного суду міста Кіровограда Лілія Андріївна Іванова проводить уже п’яте засідання по цій справі, розглядаючи якісь нові документи. Ними, за свідченнями юриста громадської приймальні УГСПЛ у Кіровограді Євгена Гурницького, виявилися ті, що належать позивачці Марії Ткаченко.
-Але чомусь сторона відповідача почала їх тлумачити на свою користь», — додає він. – На жаль, суддя робить вигляд, що не бачить цих махінацій. Більш того, вона, попри наявність переконливих доказів у справі, намагається розгледіти у проекті нового генплану міста Кіровограда забудований відповідачем прохід. Хоча його масштаб не дозволяє виявити таку дрібницю. Складається враження, що усе це ніби робиться навмисно задля затягування справи. Через що прямо на засіданні, яке відбулося 26 січня, у позивачки почалися проблеми із серцем. Довелося викликати до суду карету швидкої допомоги. Тому слухання знову перенесли на 29 січня.
З цього приводу хотілося б нагадати вельмишановній судді Лідії Андріївні Івановій, що дотримання принципів верховенства права, справедливості та законності є її основним обов’язком під час відправлення правосуддя. Та й поняття розумних строків розгляду судових спорів поки що ніхто не відміняв. Тож, сподіваємося, що ці зауваження будуть почуті служителем Феміди, і 29 січня у справі Ткаченків нарешті стоятиме крапка.
Леся Шутко

Сьогодні суд не відбувся, перенесли на 2 лютого 2015 року.

фото – Марина Кісільова

No comments (Add your own)

Add a New Comment


code
 

Comment Guidelines: No HTML is allowed. Off-topic or inappropriate comments will be edited or deleted. Thanks.