ПРОВАЛЬНА РЕФОРМА УРЯДУ “ВИНУВАТИЙ БЕЗ ВИНИ”.

Кабінет Міністрів України, особі Яценюка А.П. є ініціатором досить цікавого і «реформаторського» законопроекту № 2562 від 06.04.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Очевидно, що у бюджеті не вистачає коштів, але чи виправдовує таке намагання уряду наповнювати бюджет, нехтуючи базовими правами людини? Спробуємо з Вами розібратись.

В даному законопроекті, запропоновано внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, доповнити його ст. 9-1 де мова йде про те, що на осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, принцип презумпції невинуватості не поширюється.

Отже, якщо держава звинувачує Вас у порушені закону, право довести протилежне надається саме Вам. Якщо цей законопроект буде проголосованим в такій редакції, апріорі кожен з нас потенційний правопорушник з правом довести свою невинуватість.

Досить цікаве право, якщо спиратись на ст.. 62 Конституції України, де чітко вказано, що ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Хоч Основний Закон України прямо не встановлює презумпції невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, однак очевидним є те, що принцип невинуватості особи повною мірою стосується й осіб, що обвинувачуються у вчиненні адміністративних правопорушень, за які настає відповідальність карального характеру.

У разі вчинення правопорушення такого роду, стороною, яка звинувачує особу у правопорушенні, зазвичай виступає держава в особі відповідних уповноважених органів чи посадових осіб.

З огляду на це цілком очевидним є те, що саме держава має доводити не лише факт правопорушення, а й вину особи, яка його вчинила.

Таким чином, презумпція невинуватості має діяти не лише для випадків обвинувачення у вчиненні злочину, але й щодо адміністративних правопорушень.

З прийняттям цього закону, будь-яку особу за найменшої підозри можна буде притягнути до відповідальності за дрібне викрадення чужого майна, або іншого правопорушення передбаченого КУпАП. При цьому звинувачена особа змушена буде доказувати, що це не вона вчинила правопорушення, яке ставиться їй у вину.

Можна стверджувати, й експерти про це відкрито говорять, що основна концептуальна ідея законопроекту, є хибною, а її реалізація може потягти за собою серйозні порушення прав людини при притягненні до відповідальності не лише за автотранспортні правопорушення, а й за буде-яке правопорушення взагалі.

Інша новела, це ст..14-2 КУпАП, де говориться, що відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несуть юридичні та фізичні особи, за якими зареєстровано транспортний засіб.

Свого часу Законом України від 24 вересня 2008 року № 586-VI КУпАП було доповнено ст. 14-1, в якій визначалося, що до адміністративної відповідальності притягаються власники транспортних засобів.

Однак рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №1-34/2010 вказана стаття КУпАП була визнана такою, що не відповідає Конституції України. Пунктом 4.3 цього рішення передбачено обов’язковість встановлення особи правопорушника та доведення особистої відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Тлумачення приписів статті 14-2 КУпАП (у редакції законопроекту № 2562) дозволяє дійти висновку, що до відповідальності за порушення будь-яких правил дорожнього руху, які зафіксовані за допомогою фото- та відео-зйомки в автоматичному режимі, будуть притягуватися особи, за якими зареєстровано транспортний засіб, а не особи, які керували транспортним засобом і вчинили відповідні правопорушення.

Тому постає питання навіщо законодавець в черговий раз намагається лобіювати цю норму закону, яка порушує базові права людини? Навіщо просувати норми, які раніше були визнаними антиконституційними?

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, на своїй сторінці у Фейсбук, запевнив, що такі норми будуть виключені із законопроекту, у зв’язку із тиском громадськості та експертів.

Сподіваємось, що такі реформи залишаться в минулому, а при написанні законопроектів, будуть залучатись більш кваліфіковані «законописці», які тямлять, що таке права людини та як забезпечити їх дотримання.

No comments (Add your own)

Add a New Comment


code
 

Comment Guidelines: No HTML is allowed. Off-topic or inappropriate comments will be edited or deleted. Thanks.